Жеребцов Володимир Володимирович
Народився 30 грудня 1976 року в місті Білово Кемеровської області Хлопець був первістком у багатодітній родині. Дитинство хлопчика минало серед працьовитих, доброзичливих земляків – шахтарів.
З другого класу Володимир навчався у Тернівській середній школі № 4. Володя був старанним у навчанні, спокійним, врівноваженим учнем. Ніколи на дозволяв собі неповаги до вчителів, однолітків. За спогадами однокласників, Володя любив сидіти за першою партою.
Йому подобалися фізика та математика. Саме ці предмети давалися юнакові найлегше. Як тільки почали з´являтися перші комп´ютерні ігри, вони одразу викликали не абияке захоплення у допитливого підлітка.
Однокласники згадують Володю як скромного, веселого, товариського юнака.
Жеребцов Володимир зростав і виховувався на вольовому прикладі батька, природній мудрості матері. Саме з таким багажем п´ятнадцятирічний юнак вирушив з дому, вступивши у 1992 році до Тернівського професійного гірничого училища № 41.
Після закінчення училища Володимир став справжнім шахтарем, продовжувачем справи батька. Два десятки років пропрацював підземним електрослюсарем на шахті «Павлоградська».
Друзі та колеги запам´ятали його як грамотного, відповідального наставника – порадника і кмітливого раціоналізатора, небайдужого до вдосконалення шахтарської справи. Володимир завжди свідомо та досконало виконував поставлені задачі.
У квітні 2014 року Володимира Жеребцова мобілізовано до лав Збройних сил України. Незабаром його направлено в зону АТО у складі 93-ї окремої механізованої бригади.
Як солдат, В.Жеребцов виявив хоробрість, завзяття, взаємодопомогу, користувався неабиякою повагою серед побратимів.
5 грудня 2014 року чорною стрілою увірвалося в родину Жеребцових , принісши трагічну звістку про загибель сина, брата, дядька. В.В.Жеребцов , виявивши стійкість, загинув під час виконання бойового завдання в районі села Піски на Донеччині.
З другого класу Володимир навчався у Тернівській середній школі № 4. Володя був старанним у навчанні, спокійним, врівноваженим учнем. Ніколи на дозволяв собі неповаги до вчителів, однолітків. За спогадами однокласників, Володя любив сидіти за першою партою.
Йому подобалися фізика та математика. Саме ці предмети давалися юнакові найлегше. Як тільки почали з´являтися перші комп´ютерні ігри, вони одразу викликали не абияке захоплення у допитливого підлітка.
Однокласники згадують Володю як скромного, веселого, товариського юнака.
Жеребцов Володимир зростав і виховувався на вольовому прикладі батька, природній мудрості матері. Саме з таким багажем п´ятнадцятирічний юнак вирушив з дому, вступивши у 1992 році до Тернівського професійного гірничого училища № 41.
Після закінчення училища Володимир став справжнім шахтарем, продовжувачем справи батька. Два десятки років пропрацював підземним електрослюсарем на шахті «Павлоградська».
Друзі та колеги запам´ятали його як грамотного, відповідального наставника – порадника і кмітливого раціоналізатора, небайдужого до вдосконалення шахтарської справи. Володимир завжди свідомо та досконало виконував поставлені задачі.
У квітні 2014 року Володимира Жеребцова мобілізовано до лав Збройних сил України. Незабаром його направлено в зону АТО у складі 93-ї окремої механізованої бригади.
Як солдат, В.Жеребцов виявив хоробрість, завзяття, взаємодопомогу, користувався неабиякою повагою серед побратимів.
5 грудня 2014 року чорною стрілою увірвалося в родину Жеребцових , принісши трагічну звістку про загибель сина, брата, дядька. В.В.Жеребцов , виявивши стійкість, загинув під час виконання бойового завдання в районі села Піски на Донеччині.
В.В. Жеребцов нагороджений орденом «За мужність»
КНИГА ПАМ'ЯТІ ПОЛЕГЛИХ ЗА УКРАЇНУ
