Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з класами вечірньої форми навчання №4 Тернівської міської ради Дніпропетровської області

!«Ти мені дуже допоміг!» «Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!»
!«Я подумала, а що як нам зробити отак... Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше...»
!«Я тебе так люблю... Ти нам дуже потрібна...»
!«Ми з татом хочемо, щоб ... , тому, що....»
!«Я в тебе вірю...», «Подумай ще раз,... я теж колись зробила таку саму помилку...»
!«Якщо вчителька саме так просила написати, то звичайно, звісно ж...»
!«А ти подякувала Сергійку за фарби ?... А чому ти не запропонував Толі свою допомогу.... Я зробила б так...»
!«Колись давно я теж була у схожій ситуації... Знаєш, я подумала, може й тобі так зробити...»
!«Давай з татом порадимося... Разом ми вигадаємо найкращий вихід...»
!«Мені було б приємно, якби ти... А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби..»
!«У тебе сьогодні такий войовничий настрій... То може оголосимо війну бруду й пилу ... Допоможеш мені...»
!«В тебе таке непросте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, впорався. Але додавши ще й охайності, вийде ідеально... Що, як ми зробимо так...»
!«Пам’ятаєш, як минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб я тебе похвалила...»

! «Підеш в школу, – ще довідаєшся...», «Може там з тебе людину зроблять !...»
! «Мені такий хлопчик (таке ледащо...) не треба ...!»
! « Вчитель не такий», «Клас не підходящий, – не такий, як сусідній», «Школа взагалі гірше, ніж та (якась!)»
! «Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся отут перед очима!»
! «Дай здачі, чого сидиш?», «Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта...»
! «А чого від нього чекати гарного? Він же...»
! «То й що, вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу...», «Хай собі каже вчителька, а в нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку... Ще чого!..»
! «І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти...»
! «Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...»
! «І коли ти вже... До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати...», «Скільки це може продовжуватися...»
! «Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка... Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею.. Не дружи з нею...».

Правило 1. Заспокойтесь. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.

Правило 2. Не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.

Правило 3. Безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі.

Правило 4. Не бийте лежачого. Двійка, а для когось і сімка – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

Правило 5. Щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.

Правило 6. Вибирайте найголовніше, порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі най значущіші для неї самої.

Правило 7. Головне : хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

Правило 8. Найважче : оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана.

Правило 9. Не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.

Правило 10. Виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.

Правило 11. Ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти.

Правило 12. Не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленою справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. Якщо ж в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя у навчанні.

Для того, щоб усі правила виявились ефективними, необхідно їх об’єднувати: дитина повинна бути не об’єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення.

Перші кроки